Рок-in-Рівне

Вітаю вас, славні рівненські рокери, панки, металюги, готи та інші представники андеґраунду. Рок життя рівного живе і процвітає, і от довелося мені минулої неділі потрапити на (вже нарешті) півфінал фестивалю “А чому б і не зробити?” як завжди фестиваль почався трохи з запізненням, що було досить зручно, бо можна було спізнитися, але нічого не проґавити!

Хоча фактично на сцені були гурти, які вже неодноразово тут виступали (і це логічно, півфінал все таки) але концерт вийшов зовсім непередбачуваним.

Ну про все по порядку.

Виступали на сцені конкурсанти… і самі що на афіші думаю ви їх і так добре знаєте. Розпочинали концерт гурт “Liberty” – виступили класно. Можливо, якби вони виступали на більш розігрітій публіці, реакція була б бурхливіша. Але і так було класно. Також молодці були “Follow the Sun” цікавий, веселий виступ, і результат відповідний, вони набрали майже саме більше голосів. З відривом у півбала.

Далі вступала цікавий гурт з дивною назвою “Там хтось є” і з досить цікавою і красивою музикою. Майже такою красивою як і їхня вокаліста

Наступні конкурсанти “Крик душі” радували своїх фанатів потужно, але не довго зігравши всього дві пісні. А саме цікаве ще було попереду.

Наступними виступали мабуть самі ліричні і мелодійні “Alte Eris”, про них почитаєте трохи нижче, а зараз….

Зараз розповім вам про самий незвичайний і вражаючий момент концерту, на сцену виходять одні з фаворитів фестивалю гурт “Post Factum” відомі своїми артистичними виступами та тим, що у них аж два соло гітаристи, і ні одного ритма. Але вони від цього не страждають і от на третій пісні відбувається щось незрозуміле для напівтверезої веселої публіки, їх чомусь просять розійтися і розштовхують по бокам залу. Нарешті публіка утворила коло і на середину вийшов, суворий на вигляд хлопець, з ланцюгами в руках на кінцях яких були незрозумілі штуки. Але за кілька мить – все стало зрозуміло – ці штуки загорілися і він почав їх віртуозно крутити навколо себе. Над головою, перед обличчями враженої публіки. Алее… на жаль з першого разу не вийшло заморське екологічне паливо для вогняного шоу, не хотіло горіти у нашому рок-клубі. Але після “перезарядки” все пішло чудово, фаєр-мен (як його охрестила публіка) показував свій майстер-клас під потужні акорди Пост Фактуму. (До речі, кому цікаво – скажу вам по секрету його звати Ігор. Після концерту ми як творчі люди відмітили вдале завершення концерту).

Далі було оголошення результатів за якими пройшли у фінал: “Follow the Sun” “Alte Eris” та “Post Factum”

Після закінчення виступу я вирішив поспілкуватися з чудовим мелодичним гуртом “Alte Eris”:

- Ми ще не брали у вас інтерв’ю, розкажіть трохи про ваш гурт, коли він був створений, і які успіхи у вас на цей час?

Alte Eris: – Ідея створення гурту виникла дуже давно, ще в 11-му класі, два кращих друга, ну і ще третій кращий друг. Він зараз з нами але він про те ще не підозрював. Грали спочатку вдома на гітарах, коли поступили в університет , вирішили зайнятись цим серйозно. Був у нас знайомий басист. Дзвінок йому – Знайди нам барабанщика! Так ми знайшли нашого барабанщика – Сергія Фому. Перший раз зібралися 7-го грудня 2007-го року, у мене на квартирі, на мікрофон записали першу демку. Я її до цих пір ношу з собою на телефоні.
Тоді ми вирішили вибрати пріоритетним напрямом дум. Все було круто, потім на 3 місяці затихло. Потім в березні ми знайшли базу, почали займатися, шукали музикантів, знайшли 2-го гітариста Сергія. Потім був Паша, я йому запропонував прийти на репетицію, пограти на репетиції, нам сподобалось. Потім Паша знайшов нам нашу Мальвіну, нашу вокалістку, нашу улюблену, найкращу вокалістку.
Потім 25 жовтня завдяки нашій вокалістці Мальвіні, ми поїхали у Львів на концерт “Ліфт“. Досить довго йшли до нашої назви – “Високе небо”, багато переміняли назв.
- З того часу ми зрозуміли що дум-метал це трохи не наше, вирішили орієнтуватись на більш швидку музику. Почали грати готик-метал, такий більш-менш агресивний, але до агресивності додали ще мелодики.
Тоді нам запропонували виступити на розігріві такого гурту як “Little Dead Berta” яка виступала неодноразово на великих фестивалях. Ми добре виступили, публіці дуже сподобалось, і ми вирішили що треба вдосконалюватись далі, займатися, не кидати це ні в якому разі.
З того часу ми стали більш дружніми ніж були до цього. І стабільно кожен місяць десь виступали, кілька разів їздили по області. Далеко нам ще не доводилось виступати. Зараз ми зайняти тим, що створюємо новий матеріал, намагаємось його записати, були б на це гроші звичайно, але стараємось не стояти на одному місці.
- Сергій говорив що ми ні разу не виїжджали за межі області, одного разу нам пощастило з’їздити в Дніпродзержинськ, але той концерт не відбувся, хоча до речі була дуже, дуже хороша поїздка, познайомились з дуже хорошими гуртами, і покупались в Дніпрі – клавішник навчився плавати. Поспілкувались з такими гуртами як “Natural spirit” і “Тени” і басист “Natural spirit” вчив плавати клавішника “Alte Eris”.

- Скажіть таку річ, ви от на цьому фестивалі, який триває вже багато місяців, виступаєте вже не перший раз, от ви в півфіналі, як вам цей фестиваль, по технічним параметрам, по публіці? Вам подобається тут виступати?

Alte Eris: – На рахунок апаратури хочеться сказати, що вона лишає бажати кращого, якщо вже влаштовувати такий фестиваль, тим більше конкурсний, мені здається що до апаратури треба поставитись більш серйозно, якщо все таки приходить глядач голосувати, він хоче почути нормально музику, голос. А так в слухача може бути просто хибне враження. На рахунок цього фестивалю, єдине що треба краща апаратура. Взагалі нам виступати дуже подобається, адже рівненська публіка завжди найпривітніша, найрідніша, ми їх дуже всіх любимо, ну і сподіваємося вони люблять нас.

- Кожен гурт свою творчістю несе якусь думку, ідею. А скажіть яка ваша іде? Що ви намагаєтесь донести вашим прихильникам, слухачам?

Alte Eris: – Більшість готики, або думу, те що ми грали раніше, більшість таких гуртів несуть таку депресивну лірику, більш пригнічену, але ми навпаки стараємось приносити радість людям. Наші тексти, не те щоби позитивні, але вони більш-менш оптимістичні. І варто відмітити, що вони виконуються українською мовою. На разі це стає рідкістю для нашої української сцени.
- Таке питання.. Що ви бачите, коли дивитесь на небо?.. Одного ранку – ви бачите схід сонця, одного ранку – блискавку, одного ранку, дня вечора, не важливо – ви дивитесь на небо і бачите сірі хмари, грозові хмари, ви бачите веселку, ви бачите сонце, ви бачите сніг.
Так само і ми поєднуємо доволі жорстоку музику з приємною мелодикою, ми поєднуємо ліричні тексти з мажорними, мінорними акордами, тобто мажор у нас присутній. В рамках одного стилю різного роду емоції, барви життя, десь має бути сумно, десь має бути сумно, десь має бути приємно. Отака основна ідея гурту.
- Кожен додає щось від себе до музики, і виходить такий мікс.

- Які у вас плани на майбутнє, ідеї, де вас можна буде найближчим часом почути, побачити?

Alte Eris: – На разі наш гурт активно займається репетиціями, створенням нового матеріалу, а особливо записами. За місяць, півтора, в Інтернеті з’явиться промо з трьох пісень, і ще дев’ять доволі якісних студійних записів. Тому поки що виступи не плануються, ми конкретно займаємося записами.

Також порадувало, що цього разу зібрали для дітей вже 122 гривні, більше ніж раніше. А в клубі вже стає досить тепло, що добре в першу чергу для музикантів, ну і для публіки.

Не порадувало те, що гості фестивалю… чесно кажучи – це був жааах, диско померло, а вони мабуть про те не знали. Але у нас публіка хоч і радикальна. Але гуманна, тому обійшлося без бійки.

Ну що ж на сьогодні все, зустрінемось на фіналі!

By Yellow Submarine

Також цікаво:
“А чому б і не зробити” 2-й півфінал (ФОТО)

Метки: Alte Eris, КРИК ДУШІ, фестиваль Рівне

6 коммент. к ““А чому б і не зробити?” півфінал!”

Написати комент

Імя (обязательно)

Пошта (не публікується) (обязательно)

Сайт